- RU
- UKR
Тихой песней ты меня успокой,
Не пеняй на поздний час и усталость.
Ты гитару расчехли и попой –
Сколько жизни той ещё нам осталось!
Пусть в карманах звон одних медяков,
Лишь бы были мы в здоровье и в силе,
И с количеством нечётным цветов
Мы к друзьям своим всегда приходили.
Хоть встречались нам и кочки, и пни,
Хоть с тобой нам перепало немало,
Мы и в самые холодные дни
Не тянули на себя одеяло.
Посмотри, какие звёзды зажглись,
Облака плывут как белые струги.
Мы с тобой огонь и воду прошли –
Задержались что-то медные трубы.
ПРИСВЯТА ДРУГУ
Тихим співом ти мене заспокой,
Не зважай на пізній час і на втому.
Хай гітара стане волі ковтком —
Скільки там іще од Бога дано нам!
Хай в кишенях дзеленчать мідяки —
Тільки б ми були здорові та в силі,
І до друзів би завжди залюбки
Лиш непарну кількість квітів носили.
Непростий пройшли ми шлях – відпочинь, —
Збили ноги і розкраяли серце,
Та будь що – в найхолодніші часи
Ми не стягували ковдру на себе.
Подивись – палають зорі в імлі,
Хмарки линуть, наче білі вітрила.
Ми вогонь і воду разом пройшли —
Тільки мідні труби щось забарились…
(переклад Миколи Чернявського)
