- RU
- UKR
Никому объяснить не берусь,
Это сложно и необъяснимо,
Почему расставания грусть
Ни с какою другой не сравнима.
Припев:
Присядем,
Нас ждет дорога дальняя
И посидеть в молчании
Не будет лишним.
Присядем,
Чтобы на том большом пути,
Которым суждено пройти
Все ладно вышло.
Присядем,
В ногах не то что правды,
А даже и пол-правды нету.
Присядем,
Поверим в эту добрую,
Поверим в эту старую
Примету.
Есть лекарство от разных невзгод,
Есть лекарство от всяких подвохов:
Обязательно наша возьмет,
Если петь до последнего вдоха.
Припев.
Мне мерещатся звезд пятаки,
И порой так отчетливо зримы
Те проселки и те большаки,
По которым еще попылим мы.
Припев:
Присядем,
Нас ждет дорога дальняя
И песенка прощальная
Не будет лишней.
Присядем,
Чтобы на том большом пути,
Которым суждено пройти
Все ладно вышло.
Присядем,
В ногах не то что правды,
А даже и пол-правды нету.
Присядем,
Поверим в эту добрую,
Поверим в эту старую
Примету.
ПРОЩАЛЬНА
Пояснити, пробач, не берусь, –
Дуже важко пояснювать диво:
Адже сум розставання чомусь
Порівняти ні з чим неможливо.
Приспів:
Присядьмо!
Нас путь чекає дальня –
Тож посидіти в мовчанні
Нам не буде зайвим!
Присядьмо, —
Щоб шлях здолати непростий,
Яким судилося пройти –
Крізь сум співаймо!
Присядьмо!
В ногах не те що правда,
А навіть напівправда — де там?
Присядьмо,
Повіримо у добру цю,
Повіримо у цю стару
Прикмету.
Ліки є від негод — забажай!
Ліки є від усього, що крає:
Наша візьме будь-що — не зважай! —
Як співати до скону, до краю.
Приспів.
П’ятаками ясніють зірки.
Бачу іноді чітко і зримо
Путівці та небиті шляхи,
По яких ще нас доля вестиме…
Приспів:
Присядьмо!
Нас путь чекає дальня –
Тож і пісенька прощальна
Нам не буде зайва!
Присядьмо, —
Щоб шлях здолати непростий,
Яким судилося пройти –
Крізь сум співаймо!
Присядьмо!
В ногах не те що правда,
А навіть напівправда — де там?
Присядьмо,
Повіримо у добру цю,
Повіримо у цю стару
Прикмету.
(переклад Ольги Підлісної)
