- RU
- UKR
Песни петь и слушать не устану,
Потому что, — так уж мне везет, —
В детстве было у меня семь нянек, —
Семь певуний, семь весёлых нот.
В детстве было у меня семь нянек, —
Семь певуний, семь весёлых нот.
Семь моих подруг черноголовых
Всё учили жить да не тужить.
С лёгкой их руки я стал намного
Раньше петь, чем просто говорить.
А ещё такому научили, —
Постараюсь делать так и впредь, —
Даже если трудно, не фальшивить
И с чужого голоса не петь.
Песня мне друзей дарила верных
И врагов, — я всех запомнил их, —
Только счастлив тем, что было первых
Несравнимо больше, чем вторых.
Я хочу, по сути, очень мало:
Каждый день и много лет подряд,
Чтоб со мной была моя гитара –
Пусть мне это близкие простят;
Чтоб с друзьями знался не заочно,
А чтоб вместе грелись у огня,
Чтобы песня хоть единой строчкой
Хоть на день пережила меня.
ПРИСВЯТА БАРДАМ
Я співати й слухати готовий,
Хай життя і сповнене турбот,
Бо в дитинстві няньок мав чудових –
Сім співучих, сім веселих нот.
Сім маленьких подружок чорнявих
Научали жить і не тужить.
Прямо йти, і не шукати слави,
І співать раніш, чим говорить.
А іще вони мене навчили,
Я й надалі буду це нести, —
Навіть там, де важко, не сфальшивить,
На чужий не збитися мотив.
Пісня братство дарувала вірне.
Хоч не всім до серця вільний спів,
Я щасливий, що зустрів, повірте,
Друзів більше, аніж ворогів.
Хочу я, по суті, дуже мало:
Щоб за роком рік і день при дні
Поруч скрізь була моя гітара –
Хай пробачать ближні це мені.
Щоб хоч час від часу неодмінно
З друзями ділитися вогнем,
Щоби пісня хоч рядком єдиним,
Хоч на день пережила мене!..
(переклад Ірини Козлової, Миколи Чернявського)
