- RU
- UKR
Так приятно в лесу,
Здесь царит прохлада.
Я лежу и пасу
Небольшое стадо.
На коровок моих
Мне смотреть занятно —
Я считаю на них
Чёрненькие пятна,
Чёрненькие пятна.
Нет у них ни хвостов,
Ни копыт, ни ножек,
Но зато есть у них
Очень много ножек.
Я легонько их бью
По покатым спинкам,
Не кнутом их гоню,
А сухой травинкой,
А сухой травинкой.
Вдруг одна из коров, —
Видимо ли дело? —
Выше всех облаков
В небо улетела.
Ну и ну! Никогда
Не было такого,
Чтоб, как птица, могла
В небе быть корова,
В небе быть корова.
Я ей вслед помашу,
Пожелав удачи;
И никак не решу
Сложную задачу.
Не могу дать ответ —
Лоб в морщинках весь:
Как же так — бога нет,
А коровка есть!
Ну, как же так — бога нет,
А коровка есть!
БОЖА КОРІВКА
Прохолодно в ліску,
Зелено й тихенько.
Я лежу і пасу
Череду маленьку.
У корівок моїх
Між трави стежинки.
Я рахую на них
Чорненькі крапинки.
В них нема ні хвостів,
Ні копит, ні ріжок,
Та зате в тих корів
Так багато ніжок.
Їх жену на моріг,
Б’ю по круглих спинках.
У руці не батіг,
А суха травинка.
Та одна із корів
Раптом, — що за диво? —
Вище хмар угорі
В небо полетіла.
Ну і ну! От діла!
Не було і мови,
Щоб, як птиця, могла
В небі буть корова!..
Їй услід я скажу:
В небесах удачі!
І колись розв’яжу
Нелегку задачу.
Недарма морщу лоб,
Думаю своє:
Значить, є в небі Бог,
Бо корівка — є!
(переклад Ірини Козлової)

